Види коробок для упаковки харчових продуктів

Пакувальні коробки для громадського харчування є поширеним продуктом у сфері громадського харчування. Залежно від використовуваних матеріалів і їх передбачуваного застосування їх можна класифікувати на такі типи, як контейнери з пластику, паперу, алюмінієвої фольги, формованої целюлози та композитних матеріалів. Пластикові контейнери в основному виготовляються з таких матеріалів, як поліпропілен (PP); вони легкі, водостійкі-і масло{3}}стійкі, що робить їх широко використовуваними в секторі продуктів харчування на винос і швидкого-фуду. Контейнери для паперу, зазвичай виготовлені з таких матеріалів, як білий картон або крафт-папір, мають чистий зовнішній вигляд і на них легко друкувати; їх зазвичай використовують для пакування таких продуктів, як гамбургери, смажена курка та випічка.

 

Також часто використовуються контейнери з алюмінієвої фольги та формовані контейнери для целюлози. Контейнери з алюмінієвої фольги забезпечують чудову -температурну стійкість і теплоізоляцію, що робить їх придатними для страв із запеченого рису, продуктів, приготованих на грилі, і продуктів, які потребують нагрівання. Формовані контейнери для целюлози, як правило, виготовляються з рослинних волокон-таких як жом цукрової тростини або деревної целюлози-, що забезпечує екологічні переваги, а також відповідає основним функціональним вимогам. Контейнери з композитних матеріалів поєднують різні матеріали; наприклад, нанесення водо{6}} та масло-стійкого покриття на картонну поверхню підвищує ефективність контейнера.

 

У кожного виду пакувальної коробки для харчових продуктів на практиці є свої переваги та недоліки, тому вибір залежить від конкретних характеристик харчових продуктів та призначення. Для харчових продуктів з високим вмістом рідини або олії контейнери повинні забезпечувати чудову стійкість до води та олії; для харчових продуктів, які потребують нагрівання, термостійкість матеріалу є пріоритетом. Останніми роками, завдяки зростанню екологічної обізнаності, вибір коробок для упаковки харчових продуктів перемістився з основного акценту на ціну та практичність до таких міркувань, як можливість переробки, здатність до біологічного розкладання та зменшення відходів ресурсів.